Сьогодні українські захисники не лише боронять державу на фронті – вони повертаються до мирного життя, щоб продовжити служіння Україні в нових ролях. Після поранень, полону, втрати побратимів – вони не здаються, а шукають, як бути корисними вже у тилу.
У сервісних центрах МВС дедалі більше ветеранів знаходять себе у нових професіях – керують, працюють, навчаються, адаптуються та щодня доводять: бути сильним – це не завжди про зброю.
Історія ветерана з Одещини: від штурмового полку «Цунамі» до адміністратора сервісного центру МВС
48-річний Ян Жебрівський – яскравий приклад людини, яка пройшла важкий шлях і сьогодні продовжує служити країні, уже без зброї в руках. Ветеран війни, боєць штурмової бригади, після поранення та тривалої реабілітації він приєднався до команди адміністраторів сервісних центрів МВС.
Ян народився в родині військовослужбовців, у місті Одеса. Після строкової служби у Збройних Силах України проходив службу в органах внутрішніх справ МВС і Національній поліції України.
24 лютого 2022 року – ця дата стала переломним моментом для кожного українця. На початку повномасштабного вторгнення в Одесі був сформований зведений батальйон спеціального призначення Національної поліції України «Цунамі». До його складу увійшли висококваліфіковані поліцейські, готові виконувати бойові завдання в найгарячіших точках, зокрема на Херсонщині.
Капітан поліції Ян Франкович добровільно приєднався до батальйону. Разом із побратимами він брав участь у визволенні Херсона та в запеклих боях на Бахмутському напрямку – у районах населених пунктів Кліщіївка, Андріївка, Курдюмівка.
Під час визволення одного з населених пунктів поблизу Бахмута Ян отримав важке поранення. Лікування та реабілітація тривали понад рік. Відновлення було непростим, але ще складнішим – рішення залишитися в тилу.
Його військовий досвід сьогодні допомагає в роботі з громадянами: відповідальність, дисципліна, уважність до деталей – усе це тепер працює на благо держави.
«Після війни дуже важливо відчувати підтримку й мати можливість реалізовуватись. Хочу приносити користь людям і розвивати державний сервіс. Тепер я допомагаю у тилу – і знайшов не лише роботу, а й підтримку, повагу та розуміння», – ділиться Ян.
Сьогодні він – частина команди сервісних центрів МВС Одещини, яка підтримує принцип «служити – значить допомагати».
Від фронту – до державних послуг: як ветерани знаходять себе у сервісних центрах МВС Харківщини
Сьогодні в команді сервісних центрів МВС Харківщини – четверо колег, які колись вдягнули піксель, але згодом повернулися працювати в тил. Ми щиро цінуємо їхню стійкість, дисципліну та людяність. Вони швидко влилися в команду, працюють з віддачею й доводять, що справжня сила — у спокої, професіоналізмі та підтримці один одного. І хоч вони вже не перший місяць працюють, сьогодні їхній досвід, спостереження та враження відчутно збагачують та допомагають нашій команді.
Вони швидко влилися в команду, працюють з віддачею й доводять, що справжня сила — у спокої, професіоналізмі та підтримці один одного.
Юрій працює у сервісному центрі МВС вже понад рік. Щодня він консультує відвідувачів, допомагає скласти іспити та каже, що найголовніше в його роботі – спокій.
«Люди бувають різні – хтось стурбований, хтось знервований, – усміхається він. – Але після служби мене складно вибити з рівноваги. Там я навчився спокою навіть у найважчі моменти — і тепер це допомагає в роботі з людьми».
Сьогодні Юрій – екзаменатор категорії «В», проте ще нещодавно стояв на лінії фронту. У червні 2022 року його мобілізували до 92-ї окремої штурмової бригади. Він тримав оборону спершу на Донецькому напрямку, потім на Харківщині. У 2025 році через погіршення стану здоров’я пройшов військово-лікарську комісію та був звільнений зі служби. За програмою ветеранської політики Юрію запропонували роботу в системі сервісних центрів МВС. Після навчання в Києві він повернувся додому й почав новий етап життя – уже в тилу, серед людей, яким допомагає щодня.
Богдан каже, що спілкування з відвідувачами допомогло йому стати спокійнішим та відновити внутрішню рівновагу.
«Після війни треба навчитися жити заново. Робота з людьми – це теж терапія», – ділиться він. У колективі Богдана називають «сильною ланкою» команди: врівноважений, спокійний, завжди з гумором.
Валентин – наймолодший серед ветеранів у команді. Працює вже чотири місяці навчається та переймає досвід колег й доводить, що новий шлях можна будувати крок за кроком – з вірою в себе.
«Якщо чесно, усе дається легше, ніж очікував. Уже повністю звик до нової роботи», – посміхається він.
А Вадим – адміністратор сервісного центру МВС в деокупованій Балаклії. «Тут кожна людина відчуває, що отримання державних послуг – це маленький крок до нормального життя. Я бачу, що наша робота повертає людям відчуття порядку й впевненості», – каже Вадим.
Наші герої – різні за віком, досвідом, історіями. Але всіх об’єднує одне – бажання жити та працювати. Їхня адаптація після фронту – це не лише лікування й відновлення, а й щоденна робота поруч із людьми.
Тихо, зосереджено, без пафосу. Їхня сила – у справі, а нагорода – у простому «Дякую».
Наші захисники можуть скористатися актуальним інформаційним порталом «МВС: Твоя підтримка». Він містить повний перелік послуг, які доступні ветеранам, пораненим військовослужбовцям, працівникам органів системи МВС, звільненим з полону, а також їхнім родинам.
Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.