A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
widget will apear here

Новини

25 Лютого 2026

Онлайн-перевірка авто через реєстри неможлива: як розпізнати аферу та безпечно купити транспортний засіб

Прагнення зекономити на купівлі автомобіля пов’язане з ризиком, який може завершитися втратою коштів і самого авто. Адже люди можуть натрапити на шахраїв, які пропонують привабливу ціну, обіцяють «перевірку по всіх базах» та навіть демонструють нібито підтвердні документи.  Головний сервісний центр МВС та Кіберполіція наголошують: повноцінна дистанційна перевірка транспортного засобу через державні реєстри наразі не передбачена. Тому будь-які довідки, витяги або PDF-файли з підписами та печатками, отримані електронною поштою чи в месенджері, не є гарантією достовірності даних. Доступ до державних реєстрів мають уповноважені адміністратори ТСЦ МВС з робочого місця та виключно в робочий час. Система захищена від зовнішнього втручання, а працівники сервісного центру МВС несуть персональну відповідальність за кожен вхід до реєстрів.   Як працює шахрайська схема Типова ситуація виглядає так: покупець знаходить авто за заниженою вартістю, продавець швидко виходить на зв’язок і надсилає фото свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чи інших документів. Для переконливості шахраї демонструють скан-копії «перевірок», посилаються на начебто офіційні ресурси або надсилають лінки на сайти, які візуально копіюють державні портали. Однак важливо знати: частина критично важливої інформації, наприклад, про арешти, застави, обмеження або інші обтяження, не перебуває у відкритому доступі. Навіть перевірки через сторонніх фахівців не завжди дають повну картину, оскільки доступ до окремих державних реєстрів є обмеженим. Як мінімізувати ризики при купівлі авто Якщо ви плануєте придбати транспортний засіб і хочете бути впевненими в його юридичній «чистоті», слід користуватися виключно офіційними процедурами перевірки та оформлення. Це дає можливість: отримати достовірні відомості з державних баз даних; переконатися у відсутності арештів, застав чи кредитних зобов’язань; перевірити VIN-код і номер кузова; підтвердити законність походження авто; здійснити офіційну перереєстрацію на нового власника. У сервісних центрах МВС також проводиться експертне дослідження транспортних засобів. Фахівці перевіряють автентичність ідентифікаційних номерів та реєстраційних документів, що дозволяє виявити підроблення, зміну або знищення номерів агрегатів чи документів. На що звернути увагу Не варто довіряти ресурсам із сумнівною вебадресою або сайтам, які лише імітують державні сторінки. Офіційні державні ресурси використовують доменну зону «gov.ua».  Перед здійсненням будь-яких фінансових операцій варто перевірити інформацію через офіційні канали та не переказувати кошти без особистого огляду автомобіля і проведення встановленої законом процедури. Отримати консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна за телефоном (044) 290-19-88, а також через офіційні сторінки установи у соціальних мережах. Актуальна інформація та відповіді на поширені запитання розміщені на офіційному сайті. Якщо ви стали жертвою кіберзлочину чи помітили шахрайський контент в інтернеті – подайте електронне звернення до кіберполіції https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

25 Лютого 2026

Ми досі є собою. Але ми уже #інші. Історії працівників сервісних центрів МВС

Війна змінює людину. Ці зміни завжди помітні, вони глибокі й незворотні. Інформаційна кампанія МВС «Інші ми» – про внутрішню дорослість, про прийняття власних змін і про силу, що народжується з особистого досвіду. Через історії наших працівників сервісних центрів МВС з різних регіонів ми показуємо спільну трансформацію – шлях до «інших нас». Хмельниччина. Війна змінила життя: історія Станіслава Буткова Станіслав Бутков, 23 роки, родом із Луганської області – регіону, який одним із перших відчув на собі війну. Його юність припала на часи, коли поняття «безпека» і «державний кордон» перестали бути абстрактними словами з підручників і стали межею, що визначає долі людей. Саме тоді сформувалося його усвідомлене рішення – стати тим, хто стоїть на захисті країни. У 2019 році він вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. З його слів це був усвідомлений та самостійний вибір професії. [metaslider id="59366"] У 2022 році Станіслав був курсантом четвертого курсу. Повномасштабне вторгнення змінило звичний перебіг навчання. Через воєнний стан випуск відбувся достроково – країна потребувала підготовлених офіцерів негайно. Так учорашні курсанти швидше, ніж планували, перейшли від теорії до практики. Замість урочистостей – бойові завдання, замість спокійного завершення навчання – дії в умовах небезпеки. Це був перехід без паузи, без «потім» – одразу в реальність, де відповідальність вимірюється не оцінками, а безпекою людей і держави. Службу Станіслав ніс у складі Луганського прикордонного загону. Основним районом виконання завдань був напрямок Білогорівки – так звані «Серебрянські ліси», одна з найгарячіших ділянок фронту. [metaslider id="59371"] «Кожен крок на фронті був небезпечним і відповідальним. Моє завдання того дня – провести побратимів на нові позиції. Я розумів: від моїх рішень залежить їхня безпека. На війні не буває другорядних рішень – кожен рух має вагу», – згадує він. Саме під час виконання завдання і сталося непередбачуване. Квітневого ранку спрацювала протипіхотна міна, замаскована під зрубленим деревом. Вибух застав зненацька. Станіслав отримав серйозне поранення. У такі моменти все змінюється за секунди: той, хто веде, сам потребує порятунку. На щастя, неподалік перебували бійці Азову, які разом із побратимами оперативно евакуювали його та надали першу допомогу. «Біль, страх… і одночасно руки побратимів, що тримали мене. Це було неймовірне відчуття підтримки. Саме тоді зрозумів, що справжня сила – у команді», – говорить він. Наступні місяці стали для нього окремим фронтом – тихим, але не менш виснажливим. Реабілітація вимагала щоденної роботи над собою: через біль, через розчарування, через страх невідомості. Потрібно було заново вчитися довіряти власному тілу, приймати зміни й не дозволяти відчаю взяти гору.  Були дні, коли навіть невеликий прогрес здавався перемогою, і були моменти, коли здавалося, що шлях занадто довгий. Але підтримка рідних, побратимів і лікарів допомогла втриматися. Саме тоді Станіслав усвідомив: сила – не лише в тому, щоб стояти на передовій, а й у здатності піднятися після удару, прийняти нову реальність і знайти в ній своє продовження служби. Військова служба залишалася частиною ідентичності, але формат цієї служби мав змінитися. Станіслав поступово вчився жити в іншому темпі – без щоденного фронтового напруження, проте з тим самим внутрішнім відчуттям обов’язку. Він багато думав про те, де його досвід, дисципліна та відповідальність можуть бути справді корисними. Важливо було не просто знайти роботу, а знайти місце, де його навички матимуть розвиток – вже в мирному середовищі, серед людей, яким чіткість у рішеннях. Саме в цей період визрівало розуміння: фронт може змінитися, але принцип роботи – залишається. Саме тоді у ветеранському просторі він дізнався про можливість працювати у сервісному центрі МВС. Про цю вакансію йому розповіли під час спілкування з представниками, які підтримують військових після поранень. Спершу це здавалося зовсім іншим світом – без зброї, без окопів, без постійної загрози. Але водночас він побачив у цій роботі: відповідальність, порядок, підтримка людей у важливі для них моменти. «Спочатку це здавалося непросто, – ділиться він.  Але я зрозумів: робити процеси зрозумілими й прозорими  – це теж служба». Сьогодні Станіслав працює адміністратором в хмельницькому сервісному центрі МВС, організовує роботу, підтримує колег і відвідувачів. «Кожна людина, яка приходить за послугою, важлива. Тут, як і на фронті, потрібні увага та відповідальність. Я відчуваю, що моя служба триває й у мирному житті», – додає він. Колеги бачать у ньому приклад: «Він з одного боку відповідальний та дисциплінований, а з іншого терплячий та розуміє відвідувачів з пів слова.»,  – кажуть вони. [metaslider id="59387"] Історія Станіслава Буткова – про силу духу, про людей, які підтримують одне одного, і про те, що служба державі триває, навіть коли фронт уже не перед очима. Ми стали іншими й прийняли свої зміни. Це про дорослість і усвідомлення. Пропонуємо далі історії наших працівників з різних регіонів України. Дніпропетровщина. Війна, що змінила нас: історія трансформації Михайла [metaslider id="59347"] Рівненщина. Інші ми: історія адміністраторки Олени, яка стала на захист країни [metaslider id="59379"] Полтавщина. Від сервісного центру МВС – до підрозділу ППО: історія учасника кампанії «Інші ми» [metaslider id="59360"] Історії учасників кампанії «Інші ми» демонструють, як війна формує нове відчуття себе та спільної відповідальності за майбутнє країни. Ми залишаємося собою, водночас змінюючись разом із часом і викликами, які доводиться долати. Ми всі пережили ці роки разом. Але кожен – по-своєму. Кожна історія – частина великої спільної трансформації. Ми досі є собою. Але ми вже інші. Історія опублікована в межах інформаційної кампанії МВС «Інші ми», що присвячена глибокій внутрішній трансформації кожного за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство. #інші_ми

25 Лютого 2026

Прізвище як символ ідентичності: історія відвідувачки сервісного центру МВС до Дня народження Лесі Українки

У День народження Лесі Українки — поетеси, чиє ім’я стало символом сили духу, гідності та української жінки, до сервісного центру МВС Полтавщини завітала відвідувачка - Любов Українка. Для неї прізвище стало життєвим вибором. Жінка скористалася послугою з перереєстрації авто, адже окреме місце в її житті займає дорога. Багато років вона керувала мотоциклами, а згодом здійснила давню мрію — придбала власний автомобіль, якому дала символічне ім’я «Українка». Чергове звернення до сервісного центру МВС стало ще одним кроком у реалізації цієї мрії. Її візит став нагодою поділитися особистою історією — про шлях від зміни до власного прізвища.    [metaslider id="59329"] Вона розповіла, що до повномасштабного вторгнення носила прізвище російського походження колишнього чоловіка, яке з часом перестало бути для неї близьким. Із початком війни Любов ухвалила свідоме рішення змінити його на Українка — як знак особистої позиції, приналежності до свого народу та любові до країни. «Я ухвалила це рішення серцем. Пишаюся бути Українкою і нести це прізвище як символ моєї любові до Батьківщини», — ділиться вона. Любов — творча особистість, яка через працю й мистецтво зберігає та передає українські традиції. Вона шиє, вишиває хрестиком і гладдю, в’яже, плете з ротангу та в техніці макраме, створює українські віночки, обереги й декоративні вироби з металу. Власноруч вишила п’ятнадцять суконь-вишиванок, а на своєму подвір’ї облаштувала стилізовану українську хатинку-музей. Уже сімнадцять років Любов є учасницею заслуженого ансамблю пісні і танцю України «Лтава» імені В. Міщенка, який називає своєю душею та джерелом натхнення. [metaslider id="59336"] Історія Любові Українки — це історія про усвідомлений вибір, любов до культури та відповідальність за власну ідентичність. Як і Леся Українка, вона щодня творить свою Україну — через працю, традиції та вірність собі. Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.
Перейти до новин