Війна не минає безслідно: вона переосмислює цінності, загартовує характер і залишає слід назавжди. «Інші ми» – це розповідь про цю внутрішню зміну. Про те, як особистий досвід болю й боротьби перетворюється на зрілість і силу. Через історії працівників сервісних центрів МВС у різних регіонах ми показуємо, як складається спільний портрет країни, що подорослішала та стала іншою. Закарпаття. Інші ми: : Після фронту – новий етап життя Владислава Історія Владислава Раца – про відповідальність і внутрішню силу, усвідомлення що свобода не дається легко. Вибір захищати рідну землю, не заради нагород чи слави, а заради безпечного майбутнього дітей. Про життя після фронту. 24 лютого 2022 року його життя, як і життя мільйонів українців, розділилося на «до» і «після». Уже на сьомий день повномасштабного вторгнення Владислав прийняв рішення стати на захист України. Він пішов туди, де було найважче. Були різні бойові завдання, втрати, підтримка побратимів і щоденна боротьба за життя. [metaslider id="59689"] «Моє життя змінилося. Я інакше сприймаю багато речей. Часто згадую друзів, з якими йшов пліч о пліч, було по-різному, але ми підтримували один одного і йшли вперед. Найбільшу силу мені давала сім’я. Дружина завжди підтримувала морально та надихала, за цей час народила нам ще одного синочка. Зараз я більше ціную тишу, та родинний затишок, більше часу проводжу в родині. Так, я змінився, мені часто хочеться мовчати. І коли я мовчу у моїй голові відтворюються спогади, які не дають мені забути речі, про які не хочеться згадувати, але є і такі моменти, які не хочеться ніколи забути», – ділиться Владислав. Після повернення додому, він продовжив нести службу в сервісних центрах МВС Закарпаття. Тут продовжує свою місію – допомагати людям і зміцнювати систему, яка щодня працює для громадян. «Кожна людина має якесь вподобання, ось я до прикладу люблю …., мати улюблену справу це добре вона розвіює думки, зцілює. Іноді життя вносить свої корективи та приходиться йти з зони  комфорту, однак після повернення необхідно відновлюватись, і саме: сім’я, улюблена справа, друзі та колеги, мені допомагають з цим впоратись», – поділився своїм баченням з нами Владислав. Його історія – про стійкість, любов до родини та службу, яка триває навіть поза фронтом. Про людей, які, попри біль залишаються на своєму місці та працюють для країни. Історії наших працівників з різних регіонів – далі. Харківщина. Інші ми: Пам’ять про адміністратора Дениса Дундіна [metaslider id="59693"] Донеччина. Інші ми: шлях Яни з Бахмута крізь втрату до нової стійкості [metaslider id="59700"] Волинь. Інші ми: Історія 29-річного захисника, який продовжує службу в цивільному житті [metaslider id="59710"] Ми всі різні. З різних регіонів, із різним досвідом і різними втратами. Але нас об’єднує спільне – ми пройшли цей шлях і змінилися. Ми навчилися цінувати тишу, родину, підтримку. Навчилися триматися й починати спочатку. Ми вже інші. І саме тому – сильніші. Історія опублікована в межах інформаційної кампанії МВС «Інші ми», що присвячена глибокій внутрішній трансформації кожного за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство. #інші_ми